Які головні виклики ви бачите в сучасній освіті в Україні, особливо в контексті інженерії та технологій? Як комітет планує їх вирішувати?Одним із найбільших викликів є недостатня системність у підготовці молодих фахівців до реальних потреб ринку. Університети надають теоретичні знання, але часто їм бракує ресурсів для впровадження інноваційних програм і підтримки студентських підприємницьких ініціатив. Це створює розрив між академічною освітою та технологічною екосистемою, де попит на інновації високий.
Комітет з формальної та неформальної освіти Techosystem прагне створити платформу для синергії формальної освіти університетів і наукових парків із неформальними структурами — інкубаторами, акселераторами, менторськими мережами. Ми бачимо великий потенціал у цифровізації освітніх процесів і побудові екосистеми інновацій у вишах, що дозволить студентам не лише здобувати знання, а й створювати проєкти з потенціалом комерціалізації.
Загалом, яка мета та ціль Комітету на 2025 рік?Метою Комітету є створення містку між освітнім, технологічним і бізнес-секторами для посилення взаємодії, запуску інноваційних рішень і розширення наявних ініціатив. Ми об’єднали акселератори та навчальні програми (YEP Accelerator, Mission Possible, CfE Accelerator), простори (Kooperativ, Lift99) і продуктову компанію Railsware для підтримки інноваційних освітніх рішень.
Серед основних напрямків роботи: інтеграція технологій у навчання, підтримка інноваційної культури в університетах, розвиток менторства та експертної підтримки стартапів, а також співпраця у створенні наукових парків і подоланні правових бар’єрів для венчурних проєктів.
Що вас надихнуло взяти участь у діяльності Комітету?Мене мотивує прагнення впроваджувати трансформаційні зміни в освіті, які допоможуть студентам бути готовими до сучасних викликів. Як керівник Інноваційного хабу та Наукового парку Житомирської політехніки, я переконався, що ефективна модель освіти має поєднувати формальне навчання з бізнесом та технологічним сектором. Співпраця між університетами, акселераторами, інвесторами та громадськими ініціативами дозволяє створювати середовище, де молоді спеціалісти отримують не лише знання, а й можливості для практичної реалізації своїх проєктів.
Розкажіть про ваш досвід у ролі керівника Інноваційного хабу Житомирської політехніки. Які досягнення хабу ви вважаєте найвизначнішими?Ми створили сучасний простір із лабораторіями, обладнання яких оновлено на понад 5 мільйонів гривень за підтримки BGV Group Management. Це дозволило студентам та викладачам працювати над розробкою інноваційних рішень. Ми також стали частиною міжнародних програм, таких як Seeds of Bravery та WIN2EDIH, та реалізували акселераційні програми й хакатони.
BGV Hardware Accelerator став важливим кейсом для підтримки інженерних стартапів, надаючи гранти до 3000 євро на створення прототипів. Окрім цього, ми впровадили програму підтримки інноваційних лідерів, яка розвиває стартап-культуру в університеті, та працюємо над комерціалізацією університетських розробок у межах ініціативи «Розбудова потенціалу для комерціалізації інноваційних технологій».

Фото: подія 26 липня, фінал акселераційної програми BGV HARDWARE ACCELERATOR в Державному університеті «Житомирська політехніка»

BGV Hardware Accelerator став успішним кейсом підтримки інженерних стартапів. Як ви оцінюєте його вплив?Програма зібрала 35 команд, серед яких відібрали найперспективніші, надавши їм доступ до сучасного обладнання, фінансування та менторської підтримки. Завдяки цьому учасники розробили роботизовані платформи, безпілотні апарати для рятувальних операцій, інноваційні спортивні та реабілітаційні тренажери тощо. Програма довела, що синергія освіти, бізнесу та технологічної спільноти створює умови для успішної реалізації інженерних проєктів.
Як ви бачите роль співпраці між освітніми закладами та приватним сектором у стимулюванні інновацій?Співпраця освіти та бізнесу є ключовим фактором розвитку інновацій. Житомирська політехніка активно взаємодіє з Наглядовою радою, до якої входять представники бізнесу, що дозволяє адаптувати освітні програми до ринкових потреб. Завдяки цьому реалізуються стипендійні програми, оновлюються навчальні курси, організовуються хакатони та стажування студентів у технологічних компаніях. Бізнес також інвестує в оновлення матеріально-технічної бази університетів, що створює сприятливе середовище для розвитку інновацій.
Що б ви порадили молодим інженерам, які прагнуть створити успішний стартап?Перш за все, важливо визначити проблему, яку ви вирішуєте, та дослідити ринок. Далі – створити мінімально життєздатний продукт (MVP), знайти команду та використовувати можливості акселераторів і менторських програм. Варто активно навчатися, взаємодіяти зі стартап-спільнотами, брати участь у хакатонах та шукати фінансування через гранти чи інвесторів. Головне – бути готовими адаптувати ідею відповідно до зворотного зв’язку та ринкових реалій. Стартап – це процес безперервного вдосконалення та пошуку можливостей для зростання.

Techosystem відкрита до співпраці та готова підтримувати стартапи, надаючи доступ до можливостей і ресурсів. Аби долучитися до комітету, вступайте до спілки та реєструйтеся за посиланням.